Текст выступления генерального прокурора Украины

Одним з ключових завдань антитерористичної операції є комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Для безпосереднього управління Антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворений оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

Протягом останніх півроку подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності держави для України набуло особливого значення.

Керівництво Держави та все українське суспільство вимагають від органів виконавчої влади вжиття невідкладних заходів щодо знешкодження незаконних військових формувань, які здійснюють терористичну діяльність на території Донецької та Луганської областей.

Щодня у засобах масової інформації висвітлюються події, що відбуваються на території проведення антитерористичної операції, а також висвітлюється стан додержання законності і правопорядку з боку сил задіяних в проведенні антитерористичної операції.

Враховуючи актуальність і значимість питань порядку денного переходжу до висвітлення проблемних питань, які, на мою думку, заважають проведенню антитерористичної операції, а також порушують конституційне право громадян на неухильне додержання прав і свобод людини.

Нам слід серйозно та ґрунтовно розібратися, чи все зроблено кожним правоохоронним органом, а також керівниками всіх рівнів задля досягнення поставлених завдань, у тому числі щодо додержання принципів пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності.

Незважаючи на те, що питання нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції є новим напрямком діяльності органів військової прокуратури, вважаємо, що ми не маємо часу на розкачування.

Між тим це не значить, що прокурори повинні займатися діяльністю, яка їм не притаманна. Наші працівники не будуть підміняти контролюючі та правоохоронні органи, а повинні жорстко питати в них

за неналежне виконання своїх обов’язків, ставити питання про притягнення їх працівників до відповідальності в т.ч. до кримінальної.

На цій нараді ми не ставимо перед собою за мету читати лекцію присутнім з питань статутного правопорядку та законності.

Тут усі є висококваліфіковані фахівці у своїх сферах. Проте хотів

би звернути увагу, що відповідно до законодавства антитерористична операція це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності. Діє принцип єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що залучаються для проведення антитерористичних операцій.

Складність проведення операції пов’язані не лише з чисто військовими проблемами, досягненнями стратегічних та тактичних завдань, але й необхідністю отримання кредиту довіри місцевого населення, яке переважно критично ставиться до українських військовослужбовців.

Тому першочерговою задачею має стати неухильне дотримання законності і правопорядку військовослужбовців різних силових структур, задіяних до проведення антитерористичної операції.

Різне законодавче та нормативно-правове регулювання діяльності силових та правоохоронних структур, іноді подвійне підпорядкування (відповідному командуванню та штабу АТО) створює не лише проблему координації військових операцій, але й забезпечення правопорядку в повсякденному побуті, особливо при спільному виконанні завдань військовослужбовцями різних структур.

Зокрема, 7 жовтня 2014 року військовослужбовцями військової частини 3002 (ДПСУ) на околиці м. Дебальцевого в районі поста ДАІ скоєні постріли зі зброї по автомобілю Урал військової частини А1556 (ЗСУ), унаслідок чого один військовослужбовець загинув, а інший отримав вогнепальні поранення.

Крім того, необхідно зазначити, що успішне проведення АТО можливе лише за умови єднання всіх силових структур, що залучаються до її проведення, повного та безумовного дотримання принципу єдиноначальності, належної взаємодії та координації дій.

Для українського суспільства, місцевого населення ставлення до проведення АТО пов’язується насамперед із безумовною законністю дій, як військових організмів, так окремих військовослужбовців.

Негативними подразниками для місцевого населення, яке не завжди лояльно налаштовано до представників військових формувань, що залучаються для виконання завдань Антитерористичної операції, є незаконні дії командування та військовослужбовців.

Як приклад, 22 жовтня 2014 року два військовослужбовця військової частини польова пошта В0095, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знущались, а потім вбили двох цивільних осіб.

Не може не турбувати органи військової прокуратури неналежний статутний порядок у військових колективах, відсутність контролю командного складу за повсякденною діяльністю підлеглих, що в тому числі призводить до непоодиноких випадків зловживання алкогольними напоями та скоєння нетверезими військовими правопорушень.

Відсутність профілактики правопорушень серед військовослужбовців та викоренення пияцтва в розташуванні військових частин стає причиною для скоєння злочинів.

Як приклад, 18 жовтня 2014 року близько 21 год. військовослужбовець військової частини ПП В2317, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, здійснив постріли з автомата АК-74, у результаті чого 4 військовослужбовці загинули, та 1 отримав вогнепальне поранення.

Трагедією для сімей військовослужбовців є загибель годувальника на полі бою, але ще не зрозумілішою є смерть військовослужбовців внаслідок злочинних дій інших військовослужбовців, відсутності алгоритму дій та злагодженості різних військових формувань.

Щодо законності збереження та використання зброї в зоні АТО

Аналізом стану додержання законності з питань збереження, використання зброї, боєприпасів та вибухових речовин і їх транспортування в зоні проведення антитерористичної операції встановлені значні порушення вимог чинного законодавства України, у тому числі Статутів Збройних Сил України та Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 359 від 29 червня 2005 року.

Так, лише протягом вересня-жовтня 2014 року (після оголошення перемир’я) в зоні проведення антитерористичної операції військовими прокуратурами зареєстровано 65 кримінальні провадження про вчинення злочинів, що так чи інакше пов’язані зі зброєю чи з її застосуванням:
1 – за ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини);
4 – за ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами);
1 – за ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом); 1 – за ст. 296 (хуліганство);
1 – за ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу);
3 – за ст. 405 (погроза або насильство щодо начальника;
4 – за ч. 2 ст. 408 (дезертирство із зброєю);
10 – за ст. 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, а також заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем;
3 – за ст. 412 (необережне знищення або пошкодження військового майна);
22 – за ст. 413 (втрата військового майна);
11 – за ст. 414 (порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення);
1 – за ст. 418 (порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання);
2 – за ст. 115 (умисне вбивство) КК України.

Загалом кримінальні провадження, в яких предметом злочину стала зброя, становлять понад 40 % від загальної кількості зареєстрованих військовими прокуратурами кримінальних правопорушень за об’єднаними силами антитерористичної операції.

Складовими такої проблеми є неналежна організація та контроль з боку командування об’єднаних сил АТО щодо видачі, збереження, обліку зброї і боєприпасів та вибухових речовин.

У військових частинах, а особливо в тих, що постійно змінюють місце дислокації, командуванням не дотримується вимог ст. ст. 11, 16, 111-112, 119, 144, 147 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. п. 1.3, 1.6, 1.11, 2.6 – 2.7, 2.9 – 2.10, 2.13, 2.18 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України щодо збереження у підрозділах стрілецької зброї та боєприпасів до неї у кімнаті для зберігання зброї; суворого стеження за виконанням особовим складом заходів безпеки під час поводженням зі зброєю, боєприпасами, їх обслуговуванням та бойовим застосуванням; організовування своєчасного одержання, правильної експлуатації, збереження, технічного обслуговування озброєння роти, перевірки не менше ніж один раз на місяць їх наявність та стан.

Також командир взводу зобов’язаний стежити за наявністю і правильною експлуатацією та збереженням озброєння і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд. Після закінчення занять (навчань, стрільб, чергування, патрулювання, виконання службового завдання, відряджень) зі зброєю та повернення з варти зброя повинна бути вичищена і здана черговому підрозділу; забезпечення обліку і надійного зберігання зброї та боєприпасів є обов’язком командирів і керівників усіх рівнів; усі місця зберігання зброї та боєприпасів обладнуються типовими технічними засобами охорони з резервними джерелами живлення; у ставниці, шафі, сейфі зі зброєю вивішуються «Опис зброї, яка зберігається у ставниці»; у кожному ящику з боєприпасами повинен бути опис боєприпасів, які зберігаються у ящику; в описі боєприпасів, які зберігаються у ящику, зазначаються найменування, виробничі дані на патрони та їх кількість; видача зброї та боєприпасів особовому складу на навчання, заняття, для несення вартової служби, а також для чищення здійснюється під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів.

Недотримання вищевказаних вимог призводить до того, що військовослужбовці без необхідності пересуваються із закріпленою за ними зброєю по населених пунктах, громадських місцях та навіть у громадському транспорті, що породжує можливість втрати зброї та боєприпасів, а також їх викрадення.

Так, навідник 2 стрілецької роти військової частини польова – пошта В0676 солдат Краснопольський М.Ю. самовільно залишив розташування базового табору указаної військової частини та убув у район смт. Новогригорівка Артемівського району Донецької області, де, проводячи час на власний розсуд, втратив ввірену йому зброю АКМ і 120 набоїв до неї.

Існують випадки неналежного обліку та видачі зброї і боєприпасів, що породжує її привласнення, як приклад, у вересні 2014 року під час інвентаризації військового майна військової частини – польова пошта В4750 (42 територіальний батальйон) виявлено відсутність 123 одиниць стрілецької зброї.

Вказана зброя привласнена та втрачена військовослужбовцями військової частини – польова пошта В4750 протягом серпня-вересня 2014 року, у зв’язку із чим дані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 410 та ч. 2 ст. 413 КК України.

Також 28 серпня 2014 року, ввечері, старший лейтенант Донецького прикордонного загону Пуль Є.О., перебуваючи в добовому наряді начальником варти, зловживаючи своїм службовим становищем, викрав із кімнати для зберігання зброї боєприпаси, а саме: 1 цинк із набоями калібру 5,45 мм (1080 набоїв) та 5 гранат РГН., які він у подальшому збув громадянину Щебетун А.Є.

Він же, повторно, 5 вересня 2014 року близько 2 години, перебуваючи в добовому наряді начальником варти, зловживаючи своїм службовим становищем, викрав із кімнати для зберігання зброї: 3 пістолети марки ПМ, автомат АКС-74, 1 цинк із патронами калібру 7,62 (440 набоїв), 20 гранат Ф-1, 30 набоїв калібру 7,62 та 3 штик-ножі до АК-74, які у подальшому знову збув громадянину Щебетун А.Є.

Вказані відомості 19 вересня 2014 року внесено до Єниного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 410 та ч. 1 ст. 263 КК України

Трапляються непоодинокі випадки вчинення кримінальних правопорушень військовослужбовцями зі зброєю щодо цивільних осіб, у тому числі катування та викрадення.

Один з таких ганебних та протиправних вчинків стався 23 вересня 2014 року. Солдати 24 батальйону територіальної оборони Безпалий С.Ф. та Хелемендрик С.Л. близько 21 години незаконно проникли в приватний будинок громадянина Шевченка І.В. в с. Піщане Старобільського району. Погрожуючи зброєю, вказані військовослужбовці зв’язали Шевченка І.В., вдягли на голову мішок та вивезли в невідомому напрямку. Після цього його облили бензином та підпали, а також завдали удар ножем в ліву ногу. У результаті неправомірних дій вказаних військовослужбовців Шевченко І.В. отримав опіки тіла та тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Під час скоєння кримінальних правопорушень із застосуванням зброї лише за неповних два останніх місяця 9 осіб загинуло (8 військових та 1 цивільна особа) та зазнали насильства або поранення 15 осіб (6 військових та 9 цивільних).

Також, незважаючи на значну кількість втраченої зброї, у порушення ст.ст. 12, 58, 93, 112, 119, 124 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 1.5 та 1.6 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359, командування військових частин не повідомляє органи військової прокуратури, підрозділ військової контррозвідки СБУ, регіональні органи СБУ, МВС України про втрату зброї, негайно заходи щодо її розшуку не вживаються. За кожним фактом крадіжок або втрат зброї і боєприпасів службове розслідування своєчасно та в повному обсязі не проводиться, унаслідок чого на даний час невідомі точна кількість втраченої зброї та обставини за яких це відбулося.

Вказане свідчить про можливість приховування командирами військових частин та інших військових формувань вчинення кримінальних правопорушень підпорядкованими їм військовослужбовцями.

Залишається актуальним питання щодо законності перевезення зброї та боєприпасів із зони проведене антитерористичної операції військовослужбовцями, які в ній задіяні, а також відповідний контроль командування.

Як приклад, 14 жовтня 2014 року на автодорозі в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області працівниками УДАІ зупинено а/м «Фольксваген», д.н. «АЙДАР», під керуванням Остаповича А.С. 1989 р.н. У останнього під час перевірки виявлено пістолет «Макарова», 1 магазин та 4 набої до нього (9мм). Зі слів Остаповича А.С., він доброволець батальйону «Айдар» та проходить військову службу у військовій частині польова – пошта В0624 в Луганській області. Також останній пред’явив довідку за підписом командира вказаної частини підполковника Мельничука С.П. про дозвіл на носіння зазначеної зброї.

Організація діяльності та забезпечення законності на блокпостах

Відповідно до матеріалів перевірок та звернень встановлені непоодинокі випадки порушення військовослужбовцями прав громадян при здійсненні контролю на блокпостах.

Основною причиною виникнення конфліктів є неврегульований та недоведений доступним чином до населення режим у районі проведення антитерористичної операції, порядок поводження та алгоритми дій громадян, у тому числі водіїв на дорогах.

Наявні факти необґрунтованого застосування зброї на блокпостах, що призводять до загибелі, як цивільного населення, так і військових та мають ознаки кримінального правопорушення.

Так, з початку оголошення режиму зупинення вогню на блокпостах загинуло 4 особи, з яких 3 особи лише за останній тиждень, що не пов’язано з обстрілами та збройними зіткненнями, а є наслідком неналежної організації несення служби.

Зокрема, 33 військовою прокуратурою Південного регіону України зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365 КК України за фактом застосування 7 жовтня 2014 року військовослужбовцями військової частини 3002 (2-га окрема Галицька бригада Національної гвардії України м. Львів) на околиці м. Дебальцевого в районі поста ДАІ на перехресті траси М03 Київ-Довжанськ та М04 Знам’янка-Луганськ зброї по військовому автомобілю Урал (м. Мукачево Закарпатська область, військова частина А1556, польова пошта В4673, 128 окрема гірсько-піхотна бригада).

Унаслідок чого прапорщик військової частини польова пошта В4673 Озамець В.В. загинув на місці події, а солдат Ковальчук П.П. отримав тілесні ушкодження.

30 військовою прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за фактом вбивства 22 жовтня 2014 року військовослужбовцями військової частини – польова пошта В0095 старшим солдатом Іргашевим А.В. та солдатом Гнідіним С.В. двох місцевих мешканців с. Тарамчук Маріїнського району Донецької області, вчиненого останніми в стані алкогольного сп’яніння, поєднаного з насильством та незаконним позбавленням волі потерпілих.

26 жовтня 2014 року 30 військовою прокуратурою Південного регіону України зареєстровано кримінальне провадження за ч. 2 ст. 414 КК України за фактом застосування 25 жовтня 2014 року військовослужбовцями прикордонної служби 2 окремої бойової прикордонної комендатури м. Мукачево зброї відносно старшини військової частини польова пошта В0095 Русаков П.П., який у стані алкогольного сп’яніння прибув до блокпосту та без будь-якого попередження почав рухатись в сторону «секрету».

Вказані випадки, на жаль, непоодинокі.

Також проблемними є питання особистого догляду громадян, огляду речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться та подальше їх вилучення.

Так, у зверненні Рибакова С.І. у прокуратуру зазначається, що 6 серпня 2014 року при проведенні огляду на блокпості № 15 в м. Сіверськ належного його підприємству автомобілю військовослужбовцями вилучено автомобіль, 22 тис. грн. та незаконно позбавлено волі 2 працівників – громадян Болотова В.Г. та Демченко Д.В. Останні в подальшому відпущені, проте автомобіль та кошти до цього часу не повернуті.

Наявні випадки порушення права власності громадян при організації розміщення блокпостів та опорних пунктів.

Так, відповідно до матеріалів звернення громадянина Діброва В.О. 2 травня 2014 року військовими службовими особами при організації несення служби на блокпості в району посту ДАІ м. Слав’янська (нині блокпост № 3 Національної гвардії Україн) без будь – яких пояснень самовільно зайнято приміщення готелю «Турист» належного сім’ї останнього на правах власності.

Приклади подібних дій військовослужбовців мають ознаки не лише адміністративного, а й кримінального правопорушення, дестабілізують ситуацію в суспільстві, призводять до суспільного напруження та критики дій військовослужбовців, підривають авторитет об’єднаних сил антитерористичної операції.

Численні звернення громадян також вказують про нетактовну поведінку персоналу на блокпостах, неаргументовану заборону використання відеореєстраторів, усні та вербальні погрози про застосування зброї відносно цивільного населення.

4 вересня 2014 року наказом командувача Національної гвардії України № 258 затверджена Інструкція з обладнання блокпоста та організації служби особовим складом Національної гвардії, п. 2 якої передбачений обов’язок особового складу блокпосту здійснювати огляд автомобілів, перевірки документів і особистих речей людей, вилучати заборонені речі і речовини, зброю, вибухівку, затримувати порушників та передавати їх працівникам МВС та СБУ.

Вказаною Інструкцією передбачені обов’язки та права не лише посадових осіб Національної гвардії України, у тому числі із застосування зброї, але й обов’язки громадян та власників транспортних засобів щодо пред’явлення для огляду транспортного засобу, залишення його на період такого огляду, надання для перевірки документів та власних речей, тощо.

Подібний алгоритм та порядок дій власників транспортних засобів суттєво відрізняється від визначених чинними Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Також потребує уваги питання законності розміщення та облаштування блокпостів на автомобільних дорогах. Оскільки їх розміщення на дорогах не узгоджується, належне облаштування попереджувальними дорожніми знаками не здійснюється. Особливої гостроти вказана проблема набуває у нічний період.

Законність використання автомобільної та бронетанкової техніки

Окремої уваги потребує питання дотримання законності при використанні автомобільної та бронетанкової техніки в зоні проведення антитерористичної операції, її реєстрації та безпеки дорожнього руху.

Наразі значна частина автомобільної та бронетанкової техніки в порушення Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» використовується об’єднаними силами антитерористичної операції без закріплення державних номерних знаків, що унеможливлює її ідентифікацію, належний облік та встановлення законності використання.

Так, 23 жовтня 2014 року в м. Красноармійськ військовим транспортним засобом БМП-2 без номерних знаків здійснено зіткнення з автомобілем DAEWOO NEXIA. Після зіткнення екіпаж БМП-2 покинув місце ДТП. Встановити точну модель військового транспортного засобу, приналежність його до певного виду військових формувань та місце його знаходження на даний час не вдалося.

Допускається експлуатація незареєстрованих транспортних засобів, незаконно вилучених у населення або транспортних засобів, ідентифікаційні номери, складові частини яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів.

При цьому законодавче розмежування повноважень щодо обліку та контролю військової та цивільної автомобільної техніки призводить до безконтрольності цих питань в умовах сьогодення на території проведення антитерористичної операції. Єдиним шляхом подолання цієї проблеми є співпраця підрозділів ДАІ МВС України та ВІБДР, проведення спільних рейдів, патрулювань та перевірок.

Законність цих питань має бути забезпечена в першу чергу за втручання керівництва об’єднаних сил АТО, оскільки значна кількість автомобільної техніки без номерних знаків використовується на закритому об’єкті – базовому таборі «Сармат» та, незважаючи на реальну можливість її виявлення при перетинанні контрольно-пропускного пункту, продовжує безперешкодно виїжджати за межі табору без встановлення її технічного стану та стану здоров’я водіїв.

Мабуть таке відношення командування АТО породжує аналогічний стан справ у підпорядкованих військових формуваннях та секторах.

Потребує посилення контроль технічного стану транспортних засобів, які належать військовим формуванням та дотримання правил дорожнього руху водіями вказаних транспортних засобів.

Зокрема, за минулий місяць лише в місті Краматорську скоєно 3 дорожньо-транспортних пригоди за участю військової техніки.

Наявні випадки керування військовослужбовцями військовими транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.

Так, 23 жовтня 2014 року у м. Сватове автомобіль УАЗ під керуванням п’яного солдата Габінета М.М. здійснив наїзд на пішохідному переході на громадянку Симоненко Ю.М., унаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження. Водій автомобіля місце пригоди залишив.

Майже щодня в оперативних довідка відзначаються данні про вчинення ДТП за участю військових.

Так і сьогодні надійшла інформація про ДТП за участю військовослужбовця військової частини В0624 Шанько О.Г., який 27 жовтня 2014 року рухаючись по автодорозі Чугуїв-Мілове на автомобілі ФОРД-РЕЙНДЖЕР (без номерних знаків), порушуючи правила дорожнього руху виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення з автомобілем МЕРСЕДЕС-БЕНС-СПРІНТЕР.

Проблемним є питання використання важкої бронетанкової техніки на дорогах загального користування. Оскільки в силу ваги та габаритності останньої, створюється аварійно небезпечна обстановка, руйнування дорожнього покриття.

В умовах сьогодення взагалі не дотримуються вимоги Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху, Інструкції щодо здійснення супроводження колон військових транспортних засобів щодо організації перевезення та супроводження великогабаритної техніки.

Підняті питання є вкрай значущі для забезпечення законності та правопорядку у військах об’єднаних сил АТО, а тому запрошую всіх до конструктивної роботи, бажано почути від кожного представника відомств конкретний аналіз причин недоліків в організації забезпечення законності і правопорядку об’єднаними силами антитерористичної операції та пропозицій подолання існуючих проблем у зазначеному напрямку.